нитка життя

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

1. n

1) нитка

2) перен. зв'язок; сполучна лінія

3) павутинка, волосина, тонка цівочка

4) тех. гвинтова різьба; хід (гвинта)

5) ел. жилка (дроту)

6) геол. прожилок

2. v

1) втягати (всилювати) нитку (в голку)

2) нанизувати (намисто тощо)

3) зв'язувати ниткою; закріпляти на нитці

4) натягувати нитки (над чимсь); перегороджувати нитяною сіткою

5) пронизувати; проходити наскрізь; проходити червоною ниткою

6) пробивати (проходити, прокладати) шлях

7) переплітати, уплітати

8) повзти; витися; тягтися ниточкою

9) тех. нарізувати (різьбу)

* * *

1) нитка

2) павутинка, волосок; тонкий струмок

3) тex. ( гвинтов різьблення); нитка ( різьблення); крок ( гвинт)

4) eл. жила ( кабелю)

5) гeoл. прожилок

••

1) просмикувати нитку ( у голку)

2) закріплювати на нитці; зв'язувати ниткою

3) натягати нитки ( над чимось); оточувати нитяною сіткою

4) пронизувати; проходити наскрізь; проходити червоною ниткою

5) проходити, пробивати або прокладати шлях

6) вплітати; переплітати

7) тягтися ниточкою

8) кiнo заправляти, заряджати

9) тex. нарізати ( різьблення)

1) нитка

2) павутинка, волосок; тонкий струмок

3) тex. ( гвинтов різьблення); нитка ( різьблення); крок ( гвинт)

4) eл. жила ( кабелю)

5) гeoл. прожилок

••

1) просмикувати нитку ( у голку)

2) закріплювати на нитці; зв'язувати ниткою

3) натягати нитки ( над чимось); оточувати нитяною сіткою

4) пронизувати; проходити наскрізь; проходити червоною ниткою

5) проходити, пробивати або прокладати шлях

6) вплітати; переплітати

7) тягтися ниточкою

8) кiнo заправляти, заряджати

9) тex. нарізати ( різьблення)

1) фатальний, неминучий

2) згубний; смертельний

* * *

1) фатальний, неминучий

2) згубний, пагубний, фатальний; смертельний

3) iм. нещасний випадок зі смертельним наслідком (особл. на дорозі)

1. n

1) павутина, павутиння

2) тканина; сувій (штука) тканини

3) текст. тканий виріб

4) текст. трикотажне полотно

5) перен. сплетіння, сітка, мережа

6) тасьма; шнур

7) рулон (паперу)

8) перетинка (у качки тощо)

9) анат. сполучна тканина

10) радіомережа, телемережа

11) буд. перемичка, простінок

12) тех. стержень (рейки)

13) тех. ребро (балки)

14) тех. диск (колеса)

15) тех. полотно (пилки)

16) тех. щока (кривошипа)

17) с.г. лезо лемеша

2. v

1) обплітати павутинням; плести павутину

2) перен. заманювати в сітку, втягувати, затягувати (в тенета); обплутувати тенетами (брехні тощо)

* * *

1) тeкcт. тканина; рулон тканини; тканий виріб; павутина, сітка; трикотажне полотно

2) павутина

3) сітка, сплетіння

4) тасьма; шнур

5) рулон ( паперу)

6) зooл. перетинка ( у водоплавних птахів)

7) aнaт. сполучна тканина

8) сітка радіо- або телевізійних станцій, залізних доріг

9) тex. ребро ( балки); плече, щока ( кривошипу); полотно ( пилки); диск ( колес); стержень ( рельсу)

10) зooл. опахало (пер;)

1) оплетати павутинням; плести павутиння

2) обмотувати павутинням; заманювати в сіті

1) нитка; (шнур) шнур (-ра); (волокно) волокно; (в лампочке накаливания) волосин(к)а; (прядь) пасмо, стал(ь)ка; срв. Нитка 1. [Увірветься життя коротка нитка (Самійл.) Діяментова нитка (Франко). Все нове, що він бачив, легко вкладалося йому в голову, зв'язуючись тисячами ниток з тим, що він читав (В. Підмог.). Золотий шнур, протягнутий між хвилинним і вічним (М. Калин.). Нерви мають вигляд тонких волокон (Київ)]. -ти - нитки (-ток) и т. д.; (пряди) пасма (р. пасем), стал(ь)ки (-л(ь)ок). [Зібрано всі нитки до викриття злочину (Пр. Правда). Золотисті пасма соняшного сяйва (Черкас.). Батіг у чотири сталки (Манж.). Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки (Н.-Лев.)]. Нить Ариадны - Аріяднина (провідна) нитка. Вольфрамовая -нить - вольфрамова волосин(к)а. Красная нить (иноск.) - червона нитка. Путеводная нить - провідна нитка; см. Путеводный. Нить пыльника, бот. filamentum - пилякова нитка. Нить разговора - нитка розмови. Овладеть -тью разговора - опанувати розмову, запанувати в розмові, захопити (взяти) в свої руки нитку розмови. Тянется нить разговора - сотається (плететься) розмова (балачка). Нить мысли, рассказа - нитка думки, оповідання. [Слухала уважно доповідь, боячись розірвати нитку сміливої думки (Епік). Жадібно стежу за ниткою його оповідання (Крим.)]. В одну нить - в одну нитку, в одну стал(ь)ку, в-односталь;

2) см. Низка 2.

* * *

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;

2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;

3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);

4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.

* * *

1) черво́ний

2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

прерваться перериватися, перерватися, уриватися, у(ві)рватися, рватися, порватися, обриватися, обірватися, припинятися, припинитися, (временно) перепинятися, перепинитися, (только сов.) затнутися, (о мн.) поперериватися, повриватися, порватися, поперепинятися; срв. Прекращаться. [Голос йому переривається (Л. Укр.). Розмова або уривалась, або провадилась вже пошепки (Єфр.). За хвилину увірветься життя коротка нитка (Сам.). Перерветься так рано чиєсь життя (Коцюб.). Розмова на тому й порвалася (Мирн.). У його порвався голос (Грінч.)]. Разговор -вался - розмова у(ві)рвалася, обірвалася, припинилася, (на время) перепинилася, затнулася (на якийсь час). Прерывающийся - уриваний; см. Прерывистый. [У слабім уриванім голосі виливалася її душа (Стеф.)].

* * *

несов.; сов. - прерв`аться

1) перерива́тися, перерва́тися и поперерива́тися; урива́тися, увірва́тися и урва́тися, обрива́тися, обірва́тися; порива́тися, порва́тися; припиня́тися, припини́тися; (приостанавливаться диал.) запина́тися, запну́тися

2) страд. (несов.) перерива́тися, урива́тися, обрива́тися; порива́тися; припини́тися; перебива́тися, перерива́тися; перехо́плюватися; перепиня́тися

1. n

1) лінія

2) риска, штрих

3) особливість, риса

4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межа

5) борозна; зморшка, складка

6) pl обриси, контур

7) ряд, лінія, стрій

8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)

9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід

10) зал. колія

11) (the L.) екватор

12) напрям; курс; шлях

13) поведінка; спосіб дії

14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересів

15) походження, родовід, генеалогія, сім'я

16) шнур; вірьовка; мор. лінь

17) волосінь (для вудки)

18) провід

19) лінія долоні

20) ряд; амер., тж черга, хвіст

21) рядок

22) pl театр. роль

23) pl вірші

24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)

25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей

26) ком. партія (товарів)

27) pl доля

28) телеб. рядок (зображення)

2. v

1) проводити лінії; лініювати

2) вишиковувати в ряд (у лінію); установлювати (ставити) в ряд

3) стояти, простягатися уздовж (чогось)

4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)

5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)

6) амер. вудити

7) класти на підкладку, підбивати

8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати

9) тех. обкладати, облицьовувати

10) тех. прокладати

11) мет. футерувати

12) наповнювати, набивати

* * *

1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих

2) мотузка, шворка; провід; волосінь ( вудки); мop. лінь; пoeт. нитка ( павутини)

3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія

4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні

5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення

6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)

7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровід

8) лінія зв'язку

9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)

10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хід

11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)

12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)

13) pl; миcт. роль, слова ролі

14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво

15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів

16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів

17) pl доля

18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія

19) (on) відомості, інформація

20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)

21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)

22) тб. рядок ( зображення)

1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)

2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію

3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)

4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)

5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом

6) aмep. вудити

1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою

2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)

3) наповнювати, набивати